Християнська віра – не завжди легко. Іноді це дуже важко
Я дуже ціную відвертість Асафа. Він говорить про боротьбу, пов’язану з життям віри (1-9). Бувають безсонні ночі з тривожними думками, які не зникають (3, 5). Є стогін і виснаження (3-4). Можуть виникнути запитання та сумніви щодо Бога (7-9) Чому? Невже відмовився від мене? Він сердиться на мене?).

Крик і стогін є природними і здоровими реакціями на жорстокість і зло, з якими ми зіштовхуємося у світі. Це нормально плакати і питати Бога «чому?». Крім того, це важливо бути з Ним відвертим.

Однак на цьому все не закінчується. Асафу допомагать роздуми про те, що Бог зробив у минулому (11-21). Коли нас охоплює темрява і жорстокість інших, важко захистити розум і серце. Роздуми про діла Бога – це те, що допомагає. Є більш ніж достатньо доказів у могутніх вчинках Бога для Його народу в минулому, щоб ми сьогодні довіряли Його характеру, який був розкритий у цих діях. Він святий, великий, могутній, Творець, Відкупитель. Вірш 19 є великою втіхою, в часи коли вірити важко: його сліди не завжди видно, але Він все ще веде нас до шляху свободи.

МОЛИТВА Дякую Тобі, Господи, що Ти поруч з нами, коли ми не можемо спати. Дякуємо, що Ти дозволяєш нам стогнати і Ти відповідаєш на наші запитаннями. Коли ми читаємо про Твої могутні вчинки, допоможи нам пам’ятати, що ти є Бог, який творить чудеса, і Ти проведеш нас. Амінь.

На закінчення. Для Ідітуна. Псалом Асафа. На закінчення. Для Ідітуна. Псалом Асафа.

1 На закінчення. Для Ідітуна. Псалом Асафа.

2 Голосно я закличу до Господа, голосом своїм — до Бога, і Він мене почує.

3 У день моєї журби я шукаю Бога, шукаю Його руками вночі, — і я не був обманутий. Моя душа відмовилася від     потіх.

4 Як згадав Бога, — втішився; як виговорився, — мій дух підупав.

5 Мої очі не заплющуються до ранньої сторожі; я в журбі та в мовчанні.

6 Я роздумую про давні дні, я згадую одвічні роки — і вчуся.

7 Вночі я розмовляю зі своїм серцем, і мій дух допитується:

8 Чи Господь відкине навіки і більш не прихилиться?

9 Невже назавжди припинилося Його милосердя від роду до роду?

10 Невже Бог забуде помилувати і стримає Своє милосердя у Своєму гніві?

11 І я сказав: Тепер я почав, — це зміна правиці Всевишнього!

12 Я пригадаю Господні діла, бо пам’ятатиму Твої давні дивовижні чудеса,

13 навчуся з усіх Твоїх справ і буду роздумувати над Твоїм промислом.

14 Боже, Твоя дорога свята. Хто ще такий великий бог, як наш Бог?

15 Ти — Бог, що твориш чудеса, Ти виявив Свою силу в народах.

16 Ти визволив Свій народ Своєю рукою — синів Якова і Йосифа.

17 Боже, Тебе бачили води, Тебе бачили води — і збурились. І безодні захиталися — могутній шум хвиль.

18 Хмари подали голос, їх пронизували Твої стріли.

19 На небозводі — гуркіт Твого грому, Твої блискавки спалахували у Всесвіті, земля здригалась і тремтіла.

20 Твоя дорога — в морі, Твої стежки — серед великих вод, Твої сліди — незбагненні.

21 Наче отару овець, Ти вів народ Свій рукою Мойсея та Аарона.